Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
помірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
помірний — [поум’і/рнией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
помірність — ності, ж. Властивість за знач. помірний … Український тлумачний словник
помірно — Присл. до помірний … Український тлумачний словник
помідорний — прикметник … Орфографічний словник української мови
мірний — а, е. 1) Який відбувається, здійснюється у певному ритмі; розмірений, ритмічний. 2) спец. Яким вимірюють що небудь, який є міркою. 3) Який не виявляє себе повною мірою, на повну силу; стриманий, поміркований. 4) Проміжний ознаками, якостями між… … Український тлумачний словник
добірний — а, е. 1) Відібраний з поміж інших як найкращий. || Першосортний, відмінний. 2) Який відповідає високим вимогам; вишуканий. 3) Великого розміру. 4) розм. Непристойний … Український тлумачний словник
ритмічний — (який здійснюється в певному ритмі, темпі), розмірений, розміряний, мірний; рівномірний, помірний (про звуки) … Словник синонімів української мови
стриманий — I (про людину який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо який виражає витримку), витриманий, у[в]рівноважений, поміркований, помірний, рівний; холоднокровний, сухий (який не виявляє емоцій) Пор. спокійний I, 2) II ▶… … Словник синонімів української мови
повстягливый — витриманий, соромливий, стриманий, помірний; той, що знає міру; поміркований … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
